Не накопичувати негативні емоції можна навчитися, і головне правило тут просте: потрібно повертати емоцію туди, звідки вона прийшла. Спокійно, без сварки, але не ковтаючи. Друге правило стосується того, як керувати своїм станом: подія важить рівно стільки, скільки значення ми їй самі надаємо. Нижче розбираємо обидва — і що відбувається, коли їх не дотримуватись.
Чому проковтнутий негатив не зникає
Негатив потрапляє в наше життя звідусіль: конфлікти з коханою людиною, новини в телеграмі, інші водії на дорозі, стрес на роботі, неслухняні діти, втома від побутових справ. Сам по собі він не страшний. Страшно те, що ми з ним робимо.
Найгірше, що можна робити з негативними емоціями, — це просто ковтати їх і ніяк не проживати. Тоді всередині людини може накопичитися такий вулкан, що в якийсь момент навіть заспокійливі не допоможуть.
Коли ми не даємо емоціям правильно вийти, усередині формується кладовище нереалізованих емоцій, яке поступово починає отруювати все життя. Коли воно стає занадто великим, людина підсвідомо намагається хоч якось заглушити біль зовнішніми стимуляторами й костилями: алкоголем, азартними іграми, порнографією. Деструктивних форм поведінки дуже багато, і всі вони лише погіршують ситуацію. Корінь лишається на місці, а людина згодом прокидається з хворобами, боргами, розбитою сім'єю та в депресії.
Чому ми зриваємося саме на рідних
Одна з найпоширеніших причин сварок у парі полягає в тому, що ми не вміємо керувати негативними емоціями.
Механізм такий. Роздратування й образи збираються днями й тижнями — на роботі, в дорозі, в черзі. А виверження відбувається вдома, бо там безпечно і там ніхто не піде. Тож його отримують рідні й близькі. Іноді абсолютно незаслужено. Іноді «заслужено», але від цього менше шкоди для сім'ї не стає.
Тому навчитися справлятися зі своїми емоціями — один із найшвидших способів узяти під контроль своє життя й покращити якість стосунків з іншими людьми. Як не перетворювати важку розмову на сварку, ми окремо розбирали в статті про правило трьох станів.
Як повертати емоцію туди, звідки вона прийшла
У негативної емоції завжди є джерело. Нас підрізав інший водій, хтось у державній установі заговорив грубо, кохана людина сказала щось дуже образливе. У всіх цих ситуаціях є сенс спокійно повернути негативну емоцію адресатові. Ключове слово тут — спокійно.
Як це виглядає на практиці:
- Коли адресат вас не чує. Водій, який підрізав, уже поїхав. Можна вголос сказати йому вслід усе, що ви про це думаєте. Він цього не почує, але роздратування не накопичується всередині, бо ви дали йому вихід.
- Коли перед вами стороння людина. На грубість у черзі чи в установі можна відповісти питанням: у вас дуже складний день? Люди дістали, так? Ви не загострюєте конфлікт, але даєте зрозуміти, що поведінка зараз неприємна.
- Коли боляче зробила кохана людина. Тут важливо про це чесно сказати. Але не з позиції критики чи звинувачень — тоді буде сварка, — а просто поділитися почуттями, які зачепили саме ці слова або дії.
Так само, як ми регулярно прибираємо в квартирі, у своєму емоційному домі теж потрібно робити прибирання: не накопичувати негатив, а повертати його адресату.
Що ще допомагає проживати негатив
Правило повернення емоції — не єдиний інструмент. Хтось ловить себе в моменти хаосу й роздратування на тому, що найшвидше повертає до спокою молитва. Для тих, хто більше спирається на наукову картину світу, теж є багато способів проживати й відпускати емоції органічно:
- вести щоденник;
- регулярно розмовляти з психологом;
- випускати пару через фізичну активність;
- налагодити режим і спати достатньо — під час сну нервова система відновлюється;
- для глибшої роботи є техніки ДПДГ: вправи, які виконують очима, поки мозок опрацьовує накопичений негатив.
Вибір способу — справа особиста. Спільне в усіх одне: негатив отримує безпечний для оточення вихід замість того, щоб осідати всередині.
Як керувати своїм станом: питання значення
Якщо спитати кожного з нас, яке життя ми хочемо прожити, відповідь буде очевидною: добре здоров'я, гармонійні стосунки, фінансова стабільність і задоволення від своєї справи. Але в реальності багато людей проживають життя проблемне або навіть трагічне.
Причин цьому багато, але одна з головних звучить так: ми дуже часто наділяємо слова й події у своєму житті занадто великим значенням.
Чи бувало у вас, що ви довго не могли пробачити комусь сказані в запалі образливі слова? Або кохана людина не підтримала вас саме тоді, коли ви найбільше цього потребували? Такі ситуації ранять до глибини душі, і відпустити стає майже неможливо. Але тоді ображений несе на собі важкий тягар образи.
Наші образи й непрощення шкодять лише нам, а не тим, на кого ми затаїли образу. Ми добровільно стаємо заручниками негативної ситуації, не усвідомлюючи, що самі ж надали їй надмірного значення.
Насправді більшість негативних подій, які ми переживаємо, не варті тієї гострої реакції, яку ми їм надаємо. Як тільки ми розуміємо, що саме ми керуємо значущістю подій у своєму житті, усе може змінитися на краще. Якщо кохана людина сказала щось образливе чи повелася недобре, у нас завжди є вибір: зробити з цього трагедію або сприйняти як звичайну неприємність, яка не варта того, щоб псувати собі стан. Те саме стосується людей, які поводяться несправедливо чи навмисно намагаються зачепити: не варто наділяти їх великою владою у своїй уяві. Про те, чому пошуки справедливості так часто закінчуються стражданням, — у статті «Ми боремося за те, чого немає».
Ми проживаємо те життя, на якому зосереджені
Ми не проживаємо те життя, яке хочемо. Ми проживаємо те життя, на якому зосереджені.
Спробуйте знайти десять жахливих речей у своєму житті — ви чудово впораєтеся. А тепер десять прекрасних — і їх так само легко знайдете. Наша увага і наше сприйняття подій дуже вибіркові: ми помічаємо ті речі, які обираємо помічати.
Проблем у кожного вистачає. Різниця в тому, чи надаємо ми їм надмірної ваги, чи фокусуємося на тому, що вдається, — навіть якщо це лише одна річ із десяти.
Де тут емоційний інтелект
Усе описане вище тримається на одній навичці. Саме емоційний інтелект відповідає за те, чи візьмуть емоції гору, чи ми зможемо зберігати критичне мислення у складні періоди. Саме він визначає, як довго ми перебуватимемо на негативній хвилі і як швидко побачимо ситуацію під іншим кутом.
Люди з розвиненим емоційним інтелектом уміють свідомо спрямовувати увагу на ті речі й емоції, які їм допомагають і які є творчими. Ті, хто його не розвиває, частіше занурюються у вир негативних емоцій і самокритики. Якщо хочеться зрозуміти, де ви зараз, почніть зі статті про 5 ознак емоційної зрілості.
Ця навичка розвивається, і саме цьому присвячена програма «Емоційний інтелект»: техніки й вправи, щоб утримувати внутрішній стан у стабільності навіть тоді, коли відбуваються складні події, і швидше прощатися з темними епізодами життя, переходячи до світлих.
А що зараз лежить у вашому емоційному домі — і що з цього давно пора повернути адресатові?
Хочете глибше?
Цю тему ми детально розбираємо на програмі школи — з практичними завданнями та зворотним зв'язком.
